Виховна робота

                     Година спілкування

«Буду я навчатись мови чарівної»

Мета               Залучати дітей до джерел і витоків народної спадщини;

                           підтримувати у школярів інтерес до вивчення рідної мови; 

                           виховувати любов до мови свого народу, до української пісні.

Обладнання         Портрет Т.Г.Шевченка, вишивані рушники; 

                                плакати з висловами про мову, 

                                презентація «Відомі співаки України»;

                                кетяги калини, колоски жита, пшениці

                             

                                                Хід виховного заходу

 Вчитель:         Доброго дня, шановні гості ! Запрошуємо Вас на щире слово, 

                          бесіду мудру.

                                Чудова наша мова – міцне її коріння,

а як же ми без нього могли б на світі жить?!

                                 Тоді б на нас чекало духовне зубожіння,

                                бо мову і Вітчизну не можна розділить

 Учень 1.       

                       Мов солов’ї наша мова співуча.

                        Чують її  і рівнини і кручі

                        В радісну мить, чи у днину негожу

                        Серце зігріть лише словом я зможу.

                        Слово мене як завжди обігріє,

                        Вічність мине, а воно не зотліє.

                                                                          1

   Учень 2   

                        Має воно дужу силу єднання.

                        Слово – вікно, в світ краси і кохання.

                         Вірте – не вірте,

                         твердо я знаю:

                         мова – це вірність рідному краю.

Учень 3

                    Вона ніколи не вмирала,                 

вкраїнська мова голосна !               

І хоч не раз її топтали ,                    

знов оживала, мов весна! 

Учень 4      Не раз над нею насміхались

                    Були такі, сказати слід!

                    І все ж бо нею розмовляли:

                    І прадід, і увесь мій рід!

Учень 5

                     І ми шануймо нашу мову,

 Топтать нікому не дамо!

 Бо наше слово -  вільне слово,

 для нас, українців, дано!

 Вчитель      

Рідну мову називають неоціненним скарбом нашого народу.

Про неї  писали і пишуть українські письменники і поети .

  Українська мова своєю милозвучністю посідає одне з перших місць

 між європейськими. Її красу, співзвучність визнає весь світ.

І ось болісний парадокс: сама ця мова зазнала приниження.

Та Дмитро Білоус називає її   «Диво калинове. Чари барвінкові».

 Чому «диво»? Тому, що наша мова дивовижно багата, легка, красива, співуча.

 Чому «чари»? Тому, що мова чарує кожного, кому не чуже відчуття краси і гармонії.

Диво калинове. Адже калина – символ України.

(Знайомство із збіркою поета  «Диво калинове» )

Вчитель.  Сьогодні  до  нас на свято завітала сама мати – Мова зі своїми дітьми. А хто вони – ви зараз дізнаєтесь

(Інсценізація «Частини мови»)

Іменник.
Скажіть, хто приносить найбільше користі нашій матері Мові? Безумовно, що я! Без мене ніхто не мав би імені. Я даю назви всім істотам, предметам, подіям, яких одягаю у свої 7 відмінків, 2 числа, 3 роди, 4 відміни. І в реченні можу виступати будь-яким членом...
Прикметник.
Ой, Іменнику! Я маю таке саме право. І, здається, без моєї прикмети ти не був би такий гарний і зрозумілий. Я прикрашаю всіх осіб і всі предмети. Візьмемо, наприклад, речення: "Прийшла весна" (пише на дошці). Воно бідне і просте. А запроси мене до цього речення і побачиш, яке воно гарне! (Пише знову). "Прийшла весна прекрасна, багатобарвна, тепла, ясна". Запам'ятай, що я вказую і на приналежність предмета певної особи. У реченні можу виступати теж головним членом
Числівник.
Сидіть тихо! Без мене не дізнаєтесь, в якому році ви народилися, скільки років живете на світі. Ану, спробуйте без мене купити в крамниці бубликів, цукерок чи ще щось. Серед вас я не пасу задніх, бо також маю відмінки, числа, а часом і З роди. У сполученні з іменниками буваю в реченні головним або другорядним членом.

 Займенник.

Не тільки ви, а й я маю відмінки, роди і числа. Але скажіть мені, хто вас замінює, коли вас іноді немає в реченні? От тоді я заступаю і тебе, Іменнику, і тебе, Прикметнику, і тебе. Числівнику, вказую на особи і предмети, на їх кількість та ознаки. За моєю допомогою присвоюють собі значення особи багато істот і неістот. А як про всіх вас запитати в реченні без мене? Хіба я так само в реченні не граю роль підмета, присудка?

Дієслово.
То все байки! Ви разом - ледарі! Без мене ви тільки байдики б'єте, лежите на місці, як гнилі колоди. Я є тим механізмом, що вас усіх запускає в дію. От, наприклад, Іменник - завод - чи знає без мене, що він робить? Ні! А мої 3 часи в однині й множині, думаєте, не мають великої вартості? Хто знає, чи була б нині написана історія, коли б не мій минулий час. Окрім цього, своїм майбутнім часом потішаю старих.
У реченні також виступаю головним і другорядним членом

Прислівник.
Дерете носа не знати чому. Хіба тому, що кожна людина може змінювати вас, як їй заманеться. А я не з таких! Себе викривляти у різних відмінках, числах і родах не дам! От ще тримаюсь Дієслова, і з Прикметником я трохи родичаюсь. (Підходить і обнімає їх)

Мати-Мова.
Не сваріться, мої любі діти. Кожен з вас для мені потрібний і важливий. Коли б не ви, мої соколята, не була б я така гарна і мила людям у піснях, у розповідях, у розмові й на письмі.
Хай віднині панують між вами дружба і згода.

(Звучить пісня "Звучи, рідна мово". Слова Андрія Демиденка, музика О.Семенова).

Разом  
У дружбі й злагоді будемо здорові й щастя дамо нашій матері-Мові!
Мова

От і добре, що ви все зрозуміли. А тепер я б хотіла подарувати вам дерево. Воно не просте. На його гілочки ви будете вішати слова – суржики , тобто слова незрозумілі в українській мові.  Ось перші з них (вішає листочки із словами)  «харашо», «пашлі», «поєхалі», «здрастє»

А тепер ви відшукайте листочки із подібними словами і повісьте їх на дерево. У розмовній мові старайтеся не вживати їх. Бо вони засмічують нашу мову.

(Робота в парах)

Учень

                      Будем рідну мову                                             

  дружно ми вивчати.                                               

  Вже тепер, з маленьких літ,

 розберемо кожне слово ,                                        

                     щоб її нам краще знати!  

                    Українське наше слово -                                                      

                    хай звучить на цілий  світ!

Вчитель

На мою думку мати – Мова зробила для нас безцінний подарунок. Ми тепер щодня будемо боротися за чистоту нашої рідної мови і суржиками не будемо говорити , а будемо вживати тільки українські слова, таким чином збагачуючи  мову.

      Що для мене рідна мова? Це мова мого дитинства, мова казок і пісень. Це мова землі, трави, мова золотої бджілки і вишневого цвіту.  Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. Колискові пісні зачаровують усіх, хто їх чує, надзвичайною ласкою і простотою. У них мамина ласка і любов, світ добра, краси і справедливості.

Талановиті українські композитори та поети писали про Україну і для України. Серед них – Ігор Поклад, Ігор Шамо, Олександр Білаш, Платон Майборода, Володимир Івасюк, Ігор Білозір, Микола Мозговий.

Українські поети Михайло Ткач, Дмитро Павличко, Андрій Малишко, Юрій Рибчинський.

В українській пісенній скарбниці залишилися голоси Дмитра Гнатюка, Назарія Яремчука, Василя Зінкевича, Ніни Матвієнко

(На екрані демонструються фотографії співаків.)

І ось ми підготували презентацію  про сучасних співаків, які несуть у своїх піснях українське слово, прививають любов до  рідної мови.  З їх уст ллється тільки українська пісня.

                                                            5

Діти по групах представляють:

                                                Андрія Кузьменка  Гурт «Скрябін»

                                                Святослава Вакарчука  Гурт «Океан Ельзи»

                                                 Віктора   Бронюка     Гурт «Тік»

                                                 Руслану

      Вірш читають всі діти разом 

     А.Малишко «Буду я навчатись»

       Буду я навчатись мови золотої:

       у трави-веснянки, у гори крутої,

       в потічка веселого, що постане річкою,

       в пагінця зеленого, що зросте смерічкою.

                        Буду я  навчатись мови-блискавиці:

                        в клекоті гарячім кованої криці,

                        в корневищі пружному ниви колоскової

                        в леготі шовковому пісні колискової,

                        щоб людському щастю дбанок свій надбати,

                        щоб раділа з мене Україна-мати.

Вчитель.      

Василь Олександрович Сухомлинський писав: «Мова – це глибина тисячоліть.

Мова – то цілюще народне джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги».

 Мине час, ви станете дорослими. Мені хочеться, щоб ви зростали в ріднім краї, де вас постійно супроводжуватиме рідне слово.  І ніколи не цурайтеся нашої рідної співучої мови.